Добавлено (Виправно-трудовий кодекс) admin в 26-03-2008
Розділ I ВИПРАВНО-ТРУДОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ

(Назва розділу із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 15.12.92 р. N 2857-XII)

Глава 1 Виправно-трудове законодавство України

(Назва глави із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 15.12.92 р. N 2857-XII)

Стаття 1. Завдання виправно-трудового законодавства України

Виправно-трудове законодавство України має своїм завданням забезпечення виконання кримінального покарання з тим, щоб воно не тільки було карою за вчинений злочин, але виправляло та перевиховувало засуджених у дусі чесного ставлення до праці, точного виконання законів, відвертало вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також сприяло викорененню злочинності.
Виконання покарання не має на меті заподіянням фізичних страждань або приниження людської гідності.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.12.92 р. N 2857-XII)

Стаття 2. Виправно-трудове законодавство України

Виправно-трудове законодавство України складається з цього Кодексу та інших законів України.
Виправно-трудове законодавство України встановлює порядок і умови відбування покарання і застосування заходів виправно-трудового впливу до осіб, засуджених до позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі, порядок відбування покарання особами, засудженими до направлення в дисциплінарний батальйон, виконання та відбування інших видів кримінального покарання, а також порядок діяльності установ і органів, які виконують вироки до цих видів покарання, і участі громадськості у виправленні і перевихованні засуджених.

(У редакції Закону України
від 15.12.92 р. N 2857-XII)

Стаття 3. Виключена.

(згідно із Законом України
від 15.12.92 р. N 2857-XII)

Стаття 4. Підстава відбування покарання

Підставою відбування кримінального покарання і застосування до засуджених заходів виправно-трудового впливу є тільки вирок суду, який набрав законної сили.

РОЗДІЛ II ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ У ВИГЛЯДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ І ВИПРАВНИХ РОБІТ БЕЗ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

(Назва розділу із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 06.03.92 р. N 2175-XII)

Глава 2 Загальні положення виконання покарань у вигляді позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі

(Назва глави із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 06.03.92 р. N 2175-XII)

Стаття 5. Установи та органи, які виконують вироки судів до позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі

Вироки судів до позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі виконуються виправно-трудовими установами і органами Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Виправно-трудові установи організуються і ліквідуються Державним департаментом України з питань виконання покарань.

(У редакції Закону України
від 15.12.92 р. N 2857-XII,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 11.12.98 р. N 312-XIV)

Стаття 6. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
Верховної Ради Української РСР від 15.04.83 р. N 5082-X,
від 01.12.87 р. N 4995-XI;
виключена згідно із Законом
України від 06.03.92 р. N 2175-XII)

Стаття 7. Основні засоби виправлення і перевиховання засуджених

Основними засобами виправлення і перевиховання засуджених є: режим відбування покарання, суспільно корисна праця, виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання.
Засоби виправлення і перевиховання повинні застосовуватися з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, особи засудженого, а також поведінки засудженого і його ставлення до праці.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.12.92 р. N 2857-XII)

Стаття 8. Правове становище осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі

Особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі, несуть обов’язки і користуються правами, встановленими законодавством для громадян України, з обмеженнями, що передбачені законодавством для засуджених, а також випливають з вироку суду і режиму, встановленого цим Кодексом для відбування покарання даного виду.
Правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі, визначається законодавством України, що встановлює права та обов’язки цих осіб під час їх перебування на території України, з обмеженнями, що передбачені законодавством для засуджених, а також випливають з вироку суду та режиму, встановленого цим Кодексом для відбування покарання даного виду.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради Української РСР від 15.04.83 р. N 5082-X;
у редакції Закону України від 15.12.92 р. N 2857-XII)

Стаття 9. Участь громадськості у виправленні та перевихованні засуджених

У виправленні та перевихованні засуджених, а також у здійсненні громадського контролю за діяльністю установ і органів, які виконують вироки судів до позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі, бере участь громадськість.
Форми і порядок участі громадськості у виправленні та перевихованні засуджених встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 06.03.92 р. N 2175-XII)

Стаття 10. Додержання законів при виконанні покарання

Вся діяльність виправно-трудових установ та інших органів, які виконують покарання, повинна основуватись на суворому додержанні законів. Відповідальність за забезпечення законності в їх діяльності несуть службові особи цих установ і органів.
Особи, які відбувають покарання, зобов’язані неухильно додержувати вимог законів.

Стаття 11. Прокурорський нагляд за виконанням покарання

Нагляд за додержанням законів при виконанні вироків до позбавлення волі і виправних робіт без позбавлення волі здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Здійснюючи вищий нагляд за додержанням законів, прокурор зобов’язаний вживати заходів до усунення їх порушень, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.
Постанови і вказівки прокурора щодо додержання правил відбування покарання, встановлених виправно-трудовим законодавством України, є обов’язковими і підлягають негайному виконанню адміністрацією виправно-трудових установ і органів, які виконують вироки судів до виправних робіт без позбавлення волі.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради Української РСР від 15.04.83 р. N 5082-X;
у редакції Закону України від 15.12.92 р. N 2857-XII)